Резервуари (РВС – резервуар вертикальний сталевий) представляють собою листові конструкції, котрі використовують для збереження рідин. Вони широко використовуються багатьма галузями – в нафтовій, хімічній, газовій, нафтопереробній промисловості, будівництві, транспорті та сільському господарстві, чим і пояснюється різноманітність їх конструктивних рішень. Як показують результати численних обстежень технічного стану, нафтові резервуари, що знаходяться в експлуатації, мають істотні зміни геометричної форми, оскільки такі великогабаритні конструкції, якими є сталеві резервуари для збереження нафти і нафтопродуктів, здобувають різноманітні відхилення від проектної форми вже на стадіях виготовлення, транспортування і монтажу [1].
Встановлено, що геометричні недосконалості форми, типові для РВС, виготовлених методом рулонування, призводять до істотного збільшення деформації циліндричної стінки, появі місцевих пластичних деформацій на поверхні циліндричної стінки при загальному рівні розтягуючих напружень, рівних 0,6-0,7 межі текучості, істотному, в 1,2-1,5 рази і більше, зростанню згинаючих моментів у місцях сполучення циліндричної стінки з плоским днищем, збільшенню довжини зони впливу крайових зусиль і моментів.
Актуальність теми. Робота присвячена подальшому розвитку методів моделювання експлуатаційного стану сталевих резервуарів для збереження нафти і нафтопродуктів. Досліджуються питання ефективного керування надійністю РВС як у процесі експлуатації, так і на стадії проектування цих споруд.
Слід зазначити, що відмови резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів звичайно пов’язані зі значними економічними, екологічними і соціальними втратами. Зокрема, тільки екологічні збитки від відмов можуть досягати двадцятиразової вартості самих споруд, а ризик відмов резервуарних споруд у країнах Європи за останні роки виріс у 1,5 рази. Все це тим більше актуально для сучасної України, де нафтобази укомплектовані в основному старіючими РВС, що знаходяться в експлуатації 30-40 років, причому за цілим рядом об'єктивних і суб'єктивних причин продовжують експлуатуватися сотні ємностей 50-60-х років, що мають значний фізичний знос і технічний стан яких близький до граничного, коли подальша експлуатація стає неможливою технічно або недоцільною економічно.
Висновки. Можна констатувати, що ті або інші дефекти геометрії в циліндричній стінці нафтових резервуарів, по-перше, неминучі, по-друге, повинні обов'язково враховуватися при оцінці технічного стану цих споруд, оскільки вони можуть впливати на їхню міцність і стійкість.
Список літератури
- Сафарян М.К. Металлические резервуары и газгольдеры. – М.: Недра, 1987. – 200 с.
